МСФЗ (IFRS) 15 – "Виручка за договорами з клієнтами"
МСФЗ 15 “Виручка за договорами з клієнтами” замінить існуючі стандарти визнання виручки за МСБО (IAS) 18 та МСБО 11, а також пов’язані з ними пояснення Комітету з інтерпретації МСФЗ (IFRIC) 13, 15, 18, та ПКІ (SIC) 31.
Стандарт набуває чинності для звітних періодів, що починаються з 1 січня 2018 року з можливістю дострокового застосування.
Він не буде застосовуватися до виручки за договорами оренди або виручки за договорами страхування, на які поширюється дія окремих стандартів.
Для багатьох підприємств процес визнання виручки не зміниться, проте зараз пропонується більше рекомендацій за договорами з декількома зобов'язань по виконанню в межах данних договорів.
Стандарт базується на п'яти етапах у визнанні виручки:
-
Визначення договору з клієнтом - договір повинен бути схвалений сторонами і повинен мати комерційний зміст.
-
Визначення зобов'язань по виконанню в договорі - це різні товари або послуги, які повинні бути передані замовнику.
-
Визначення ціни операції - на підставі умов договору ціна операції повинна бути визначена.
-
Розподіл ціни операції - ціна операції повинна бути розподілена на кожне зобов'язання по виконанню, які визначені на етапі 2, на основі відносних автономних цін продажу кожного окремого товару або послуги, або на основі приблизної оцінки такої ціни в разі, якщо ціна не визначена.
-
Визнання виручки, коли зобов'язання по виконанню здійснюється (в момент отримання клієнтом контролю над товаром або послугою).
Принципи розкриття інформації за стандартом включають розкриття характеру, обсягів, термінів і недостовірність обсягу виручки і грошових потоків, що виникають за договорами з клієнтами, шляхом надання якісної і кількісної інформації.
Для сприяння в застосуванні МСФЗ 15 просимо звертатися до навчальних та інших допоміжних матеріалів на сайті Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (фінансової звітності) (IASB).