МСФЗ 16 - Оренда
МСФЗ 16 "Оренда" вступає в силу для періодів з 1 січня 2019. Дострокове застосування стандарту дозволяється за умови, якщо організація застосовує МСФЗ 15 "Виручка".
Зміни для орендодавців і орендарів на умовах фінансової оренди будуть незначними, проте стандарт істотно вплине на фінансову звітність орендарів щодо операційної оренди.
Ключові зміни для орендарів на умовах операційної оренди полягають у тому, що вони будуть повинні:
• обліковувати зобов'язання за орендними платежами; та
• обліковувати право користування активом.
Даний підхід аналогічний до трактування фінансової оренди за МСБО 17 з усіма відповідними наслідками у вигляді нарахування відсотків і зміни в співвідношенні власних і позикових коштів.
Також вносяться незначні зміни в частині виключення зі сфери застосування стандарту оренди, яка потрапляє в сферу застосування КТМФЗ 12 "Концесійні угоди про надання послуг" або ліцензій на інтелектуальну власність, наданих орендодавцем, які потрапляють в сферу застосування МСФЗ 15 "Виручка".
Але ще більшу значимість має той факт, що організації мають право на свій розсуд не обліковувати зобов'язання за орендними платежами і право користування активом за умови, якщо:
• термін оренди становить 1 рік і менше та договір оренди не містить опцію покупки; і
• об'єктом оренди є актив з низькою вартістю, такий як персональний комп'ютер або офісні меблі.
Дане право може бути застосоване за класами активів, але винятком є активи з низькою вартістю, для яких дана опція може застосовуватися на індивідуальній основі.
Тоді як стандарт не містить будь-яких сумових обмежень, в розділі "Підстави для висновків" зазначено, що Рада МСФЗ має на увазі суму в 5 тис. доларів США. в отошенія активів з низькою вартістю. Тому немає ніяких сумнівів, що багато хто візьмуть цю суму як чіткий критерій.
Базове правило, яке складається в тому, що орендні платежі повинні бути дисконтовані за відсотковою ставкою, закладеною в договорі оренди або, якщо вона невідома орендарю, то за відсотковою ставкою залучення додаткових позикових коштів орендарем. Дана сума є зобов'язанням. Що стосується активу, то він спочатку включає себе це зобов'язання. Ця сума може бути збільшена на справжню вартість витрат на відновлення та будь-яких додаткових витрат, пов'язаних з укладенням договору оренди, а також орендні платежі зроблені до дати початку оренди, за вирахуванням стимулів для укладення даного договору. Один складніший аспект щодо оренди, яка раніше враховувалася б як операційна, полягає в тому, що не завжди буде можливим обґрунтувати вартість активу, засновану на справедливій вартості цього активу, що повсюдно може бути зроблено для розрахунку фінансової оренди відповідно до МСБО 17.
Стандарт вносить деякі зміни в облік складнішою оренди, які пов'язані з платежами за умовами оренди. Як і раніше, вони включають фіксовані платежі, передбачені договором оренди опції, у використанні яких існує обґрунтована впевненість, і очікувані суми гарантій за ліквідаційною вартістю. Однак, згідно зі стандартом вони зараз включають також два типи змінних платежів: засновані на індексі або ставці (наприклад, інфляції) та платежі, які за своєю сутністю є фіксованими (у випадках, коли практично або економічно платіж є неминучим). Платежі, засновані на інших змінних, виключаються і визнаються в звіті про прибутки або збитки (наприклад, відсоток від фактичних продажів). Змінні, засновані на індексі або ставці платежі спочатку визначаються з використання індексу або ставки на дату початку оренди. Наступні зміни враховуються, коли змінюється сам орендний платіж. Такі змінні платежі трактувалися непослідовно в МСБО 17, тому ефект буде залежати від облікової політики, раніше прийнятої організацією.
Ще одна зміна стосується того факту, що новий стандарт розкриває зміни в умовах оренди більш глибоко і чітко, ніж МСБО 17. Такі зміни можуть бути обумовлені переоцінкою (на підставі пунктів, спочатку включених до договору оренди) або модіцікаціей (передбачає перегляд поточних умов договору оренди ). Залежно від природи змін, переоцінка може призвести до перегляду ставки дисконтування, і перегляд зобов'язання по оренді може відбитися у вигляді відповідних коректив до права користування активом.
Модифікація може або не може змінювати рамки договору оренди. Наприклад, зміни можуть стосуватися додаткової площі в будівлі або зменшення платежів в умовах падаючого ринку. Загалом, модифікації призводять до переоцінки зобов'язання по оренді та коригування в праві користування активом, за винятком одного випадку. Окремий договір оренди враховується, якщо розширюються рамки договору, і зміна в сплаченому відшкодуванні пропорційно ціні за дане розширення, якщо розглядати його окремо, що передбачає застосування суджень.
Для орендодавців модифікація операційної оренди буде враховуватися як нова оренда. Модифікація фінансової оренди трактується як окрема оренда, якщо задовольняється згаданий вище критерій. В іншому випадку трактування залежить від того, що є було б результатом модифікації на дату початку оренди: операційна або фінансова оренда.
МСФЗ 16 вносить значно більше вимог в частині розкриття інформації. Цей аспект відіб'ється на кожній організації на відміну від згаданих вище.
Стандарт передбачає деякі перехідні положення. Зокрема:
• визначення чи повинен бути переглянутий договір, що включає в себе оренду згідно КТМФЗ 4 "Визначення наявності в угоді ознак оренди";
• для операційної оренди для орендарів може бути застосований спрощений метод, який полягає в тому що, вони можуть вважати дату первісного застосування стандарту датою початку оренди, беручи до уваги тільки платежі, зроблені після дати первісного застосування, а також інші спрощення (наприклад, використання методу на основі портфоліо або hindsight;
• якщо термін операційної оренди на дату первісного застосування стандарту становить рік і менше, він може бути трактований як короткостроковий;
• ні орендодавці, ні орендарі за договорами на умовах фінансової оренди не повинні коригувати відповідні суми на дату первісного застосування стандарту, навіть якщо вони порушені змінами у відповідних орендних платежах.
Стандартом передбачені певні перехідні положення щодо суборенди та продажу з подальшою орендою. МСФЗ 16 також вказує, що якщо організація ранньо враховувала актив або зобов'язання, що виникло в результаті сприятливої або несприятливої операційної оренди, придбаної в результаті об'єднання бізнесу, то даний актив або зобов'язання повинен бути списаний з відповідним коригуванням в праві користування активом.
Для сприяння в застосуванні МСФЗ 15 просимо звертатися до навчальних та інших допоміжних матеріалів на
сайті Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB)